Вчені нарешті дізналися справжню епоху величезних таємничих об’єктів лаоської Долини глеків. Про це пише Science Alert.
Долина глечиків – група майданчиків з величезними кам’яними об’єктами в Лаосі в провінції Сіангкхуанг. Тут знаходяться тисячі великих кам’яних горщиків, розсіяних біля підніжжя Аннамського хребта, що розділяє Лаос і В’єтнам. У 2019 Долині глечиків було присвоєно статус Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Це досить загадковий об’єкт – у деяких «глечиків» є кришки, але більшість відкриті. Первісне призначення цих об’єктів дотепер оповите таємницею, а саме значення забуте. Протягом декількох десятиліть дослідники припускали, що глечики були частиною доісторичної практики поховання. Місцеві легенди та перекази припускають, що глечики, часом доходять до трьох метрів у висоту, використовувалися, серед іншого, для зберігання їжі, алкоголю і дощової води.
За трагічних причин сучасним археологам було практично неможливо вивчити ці місця і дізнатися правду. Таким чином, таємниця глечиків залишалася нерозкритою, оскільки досліджено менш як 10 відсотків мегалітів, кажуть дослідники.
Однак в останні роки почалися експедиції в обрані безпечні місця, і тепер археологи роблять важливі відкриття про ці незвичайні об’єкти, деякі з яких стоять окремо, а інші зібрані у великі групи.
До недавніх пір було невідомо, коли глечики вперше розмістили на рівнині або звідки було взято камінь. Але згідно з аналізом, проведеним з використанням методу оптично стимульованої люмінесценції для визначення віку стародавнього каменю, швидше за все глечики були розміщені ще в кінці другого тисячоліття до нашої ери.
У деяких частинах долини знайшли людські скелети або фрагменти кісток – радіовуглецеве датування показало, що вони з’явилися там значніше пізніше, між IX-XIII століттями нашої ери.
Представлені дані свідчать про те, що розміщення мегалітів передувало похоронної діяльності, пізніше розгорнутої навколо глечиків, що вказує на повторне використання місць і неминуще ритуальне значення.
Вивчення мегалітів на одній ділянці також дозволяє припустити, що з найбільшою ймовірністю кар’єр, звідки брали каміння, знаходився в 8 км від того місця, де розмістили глечики. Тобто стародавні будівельники могли транспортувати об’єкти, за деякими оцінками, важили більше 30 тонн.
Однак навіщо ці глечики поставили спочатку і як вони зберегли своє місце розташування, все ще незрозуміло.