Вчені розповіли, в якому органі зароджується хвороба Паркінсона
Нове дослідження показало, що шлях від проблем із кишечником до хвороби Паркінсона може бути коротшим, ніж ми могли собі уявити.
Ми часто чуємо про важливість здорового кишечника — від підтримки травлення до зміцнення імунної системи. Однак останні дослідження показують, що здоров’я кишківника, яке похитнулося, може відігравати роль і в більш складних проблемах, таких як хвороба Паркінсона, пише New Atlas.
Хвороба Паркінсона (ХП) вражає нервові клітини мозку, що призводить до рухових і когнітивних порушень. За кілька років до появи цих симптомів у мозку утворюються згустки білка — так звані тільця Леві. Дослідники виявили, що ці згустки з’являються і в нервовій системі нашого кишківника.
Такий збіг призвів до появи теорії: чи може ХП насправді починатися в кишківнику і переходити в мозок, подібно до того, як проблеми з фундаментом будинку можуть в кінцевому підсумку призвести до проблем з дахом? Щоб з’ясувати це, фахівці клініки Майо в Арізоні вивчили медичні карти десятків тисяч людей.
Основні висновки, зроблені під час цього дослідження:
- Чотири стани кишківника мають значення: У людей із гастропарезом (коли шлунок випорожнюється надто повільно), дисфагією (проблемами з ковтанням), закрепами або особливим типом синдрому подразненого кишківника (без діареї) частіше діагностується хвороба Паркінсона. Запор, гастропарез і дисфагія навіть подвоювали ризик.
- Відсутність видимого зв’язку з деякими захворюваннями: Такі захворювання, як запальні захворювання кишківника, не виявили підвищеного ризику розвитку ХП. Однак цікаво, що вони часто зустрічалися в людей, у яких згодом розвинулася хвороба Альцгеймера або цереброваскулярні захворювання.
- Видалення апендикса може бути захистом: У тих, кому видаляли апендикс, ризик розвитку ХП був нижчим. Це змушує замислитися про роль апендикса в розвитку хвороби Паркінсона.
Попри значущість цього дослідження, необхідно пам’ятати, що виявлення зв’язку між станом кишківника і хворобою Паркінсона не означає, що одне є причиною іншого. Подумайте про це, як якщо б ви помітили, що під час дощу часто з’являються люди з парасольками. Наявність парасольки не завжди є наслідком дощу, але ці два явища часто пов’язані. Крім того, у дослідженні є деякі прогалини: час спостереження був не дуже великим, а дані медичної карти можуть бути неповними.
Проте висновки напрошуються самі собою. Якщо у вас або у ваших знайомих є одне з цих захворювань кишечника, це не означає, що хвороба Паркінсона неминуча. Але це може бути сигналом, на який варто звернути увагу, можливо, для раннього виявлення і надання допомоги.
Дослідники вважають, що розуміння цього зв’язку може призвести до вдосконалення методів діагностики ХП. Однак багато що ще належить з’ясувати про загадковий зв’язок між кишечником і мозком. Дослідження продовжують проливати світло на цю дивну ланку в роботі нашого мозку, даючи більш чіткі відповіді. А поки що це ще одне нагадування про взаємозв’язок систем нашого організму. Турбота про кишківник, чи то дієта, чи то фізичні вправи, чи то медичні процедури — це не тільки турбота про травлення. Потенційно від цього залежить здоров’я і майбутнє нашого мозку.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров’я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.