Тваринне населення Землі у знайомому нам вигляді почало складатися у кембрійський період. Саме тоді з’явилися основні групи організмів, зокрема перші хижаки. Нова стаття присвячена Timorebestia koprii – щойно описаному виду хижої тварини, яку виявили у Гренландії. На відміну від інших м’ясоїдних кембрійського періоду, тиморебестіа не відноситься до членистоногих, це великий і один з найраніших представників типу щетинкощелепні.
Життя існує на Землі майже стільки ж, скільки сама наша планета: трохи менш як чотири мільярди років. Однак не всі ери та періоди історії біосфери вдалося описати однаково докладно. Ранні її етапи — у тому числі тривала протерозойська ера, коли Земля залишалася «планетою мікробів» з окремими багатоклітинними жителями, — відповідають лише нечисленним і скам’янілостям, що погано збереглися.
Все змінилося з настанням палеозойської ери та її першого періоду – кембрійського – 539 мільйонів років тому. Тоді біорізноманіття океанів різко зросло, багато тварин обзавелися скелетами (які добре зберігаються в скам’янілому вигляді) і виникли перші хижаки. До того поїдати інших тварин майже нікому не спадало на думку. Самих голів, втім, теж до ладу не було.
Кембрійські хижаки мали дуже своєрідний вигляд — як, скажімо, аномалокаріс (буквально «ненормальна креветка») із двома загнутими щупальцями біля великого круглого рота. Або опабінія, яка мала п’ять очей та довгий хапальний хобот. Палеонтологи відносять їх до ранніх своєрідних членистоногих і зазначають, що деякі розміри наближалися до метра.
Однак перші членистоногі виникли 529-521 мільйон років тому, тобто через 10-20 мільйонів років після початку кембрію. Нова стаття для Science Advances присвячена ще більш давній групі тварин – типу щетинкощелепні, або морські стрілки (Chaetognatha), який з’явився як мінімум 538 мільйонів років тому, на зорі кембрію. Автори описали новий вид і рід щетинкощелепних – Timorebestia koprii, залишки якого виявили на півночі Гренландії, в таборі родовища Сіріус-Пассет.
Величезний острів у ті далекі часи був зовсім іншим: вільним від льоду і набагато теплішим. До того ж він розташовувався у Південній півкулі.
Тиморебестіа нагадав вченим Amiskwia sagittiformis — інший кембрійський організм, який близький до будови, а швидше за все також споріднений з сучасними щетинкощелепними на кшталт саггіти. Ці морські стрілки є невеликими планктонними безхребетними розмірами від кількох міліметрів до 12 сантиметрів. Щетинкощелепні плавають, згинаючи тіло вгору і вниз, і поїдають менші планктонні організми: інфузорій, мікроскопічних рачків і так далі. Для цього щетинкощелепні використовують особливі щетинки біля рота — звідси їхня назва.
Двох далеких родичів цих істот з кембрію – Timorebestia та Amiskwia – поєднують загальний план будови тіла та нектонний спосіб життя, тобто активне плавання у товщі води. Серед інших подібностей – наявність бічних та хвостових плавців, добре розвинений головний відділ з довгими антенами («вусиками») та будова ротового апарату.
Для кембрійської тварини T. koprii мав значні розміри — окремі екземпляри досягали завдовжки майже 30 сантиметрів. У скам’янілості також розглянули розташований на черевній стороні ганглій, або нервовий вузол. Ганглій добре зберігся завдяки унікальному механізму вторинної фосфатної мінералізації (фосфатизація). Такий орган характерний для щетинкощелепних, що дозволяє впевнено віднести тиморебестіа саме до цього типу тварин. Водночас не можна сказати, що він був предком морських стрілок, що нині живуть. Вчені віднесли T. koprii до тупикової, так званої стовбурової групи типу (stem group).
Автори дослідження вважають, що описана ними тварина вела хижий спосіб життя, це пояснює великі антени та складний устрій плавників. Мало того, у травному тракті одного з скам’янілих зразків T. koprii виявилося кілька членистоногих із раковиною виду Isoxys volucris.
Виходить, тиморебестіа був одним із найбільших хижаків кембрійського періоду і «забрався» на вершину харчового ланцюжка раніше, ніж членистоногі на зразок аномалокарису. Це відрізняє Timorebestia koprii від сучасних родичів – морських стрілок, які змушені задовольнятися скромним видобутком і самі часто виявляються з’їденими, наприклад рибами.
