Супутник Сатурна Енцелад вважається найбільш перспективним тілом у Сонячній системі для пошуків позаземного життя. Вже доведено, що під поверхнею цього небесного тіла ховається глибокий океан. Також Енцелад демонструє вулканічну та геологічну активність. А метан, який викидають гейзери в атмосферу Енцелада є традиційним супутником діяльності мікробів.
Вченим давно кортить запустити дослідницьку місію на Енцелад. Та, крім вартості такого зонда, постає ще одне питання — ризик. Адже сівши на поверхню — зонд може занести у чужий світ земні бактерії. Науковці можуть ризикувати в Ельслотс казино — але точно не у важливих місіях. Тому був винайдений компромісний варіант.
Чому саме Енцелад?
Попри всі мрії фантастів, у 2022-му вже очевидно, що шанси знайти позаземне життя на інших планетах Сонячної системи — відсутні. Умови скрізь занадто екстремальні для розвитку навіть примітивних бактеріальних форм. Занадто жарко чи занадто холодно, надто високий рівень радіації, надмірна гравітація…
Проте, вчені вже давно звернули увагу на супутники зовнішніх планет Сонячної системи. Вважається, що існує сенс шукати потенційне життя на:
- супутнику Юпітера — Європі;
- та двох супутниках Сатурна — Титані та Енцеладі.
Саме Енцелад виглядає найцікавіше з практичної точки зору. У 2005-му році зонд Кассіні передав знімки, які підтвердили існування океану під товстою льодяною поверхнею небесного тіла. Щобільше, на південному полюсі Енцеладу час від часу пробиваются на поверхню справжні водяні гейзери. Пізніше були отримані підтвердження, що океан не холодний та в ньому діють геотермальні джерела.
Припускається, що наявність рідкої води та геологічна активність Енцелада спричинена Сатурном. Адже супутник знаходиться занадто далеко від Сонця, щоб його промені могли достатньо зігріти цей світ. Проте гравітація материнської планети змушує різні геологічні шари Енцеладу рухатися. А тертя, як відомо, призводить до нагрівання. Схожі геологічні процеси демонструють деякі супутники Юпітера.
Саме підводні геотермальні джерела зараз вважаються першим місцем, де могло розвинутися життя на Землі. Тож постає питання, чи не можливі аналогічні явища на Енцеладі? Звичайно, не варто розраховувати знайти там щось більше, ніж мікроби. Але навіть у такому випадку — це будуть перші позаземні мікроби в нашій історії.
Як досліджувати життя і не нашкодити
Найпростіший спосіб дослідження — відправити зонд, який сяде на поверхню потрібного небесного тіла. Тим більше, що умови на Енцеладі менш екстремальні, ніж на повноцінних планетах. Льодяний прошарок товщиною у 2 кілометри цілком підходить для посадки зонда.
Проте така місія може нашкодити місцевому життю. Адже навіть після польоту у космосі, зонд здатен занести на Енцелад земні мікроорганізми. Це несе одразу два ризики. По-перше, невідомо, як таке втручання відобразиться на потенційному житті Енцелада. По-друге, результати досліджень зонда після цього набудуть статусу сумнівних.
Тож було висунуто альтернативний план, який є значно менш ризикованим. Вчені пропонують запустити зонд таким чином, щоб він пролетів над південним полюсом супутника. Висота гейзерів Енцелада настільки велика, що вони викидають частину матерії прямо у космос. Отже, місія зможе провести дистанційний аналіз чи навіть зібрати зразки матеріалу, викинутого гейзером, щоб встановити наявність у ньому мікробного життя.
На жаль, поки що місія знаходиться на стадії проєктування. Тому говорити про її реалізацію в найближчі кілька років зарано.