Наша Сонячна система обертається в центрі надзвичайно великого порожнього простору — області плазми з низькою щільністю і температурою, розміром приблизно 1000 світлових років, оточеною оболонкою з більш холодного і щільного газу та пилу. Вона носить назву Місцевої Бульбашки, і астрофізики не могли досі дати точну відповідь, як і чому вона виникла. Команда астрономів під керівництвом Смітсонівського центру астрофізики виявила, що ця область розрідженого газу з’явилася в результаті серії вибухів наднової близько 14,4 млн років тому.
Висновки, до яких прийшли вчені, збігаються з результатами попередніх досліджень, за винятком одного моменту: існуюча Бульбашка стала причиною виникнення регіонів підвищеного зіркоутворення за периметром, розповідає Science Alert.
«Це і правда історія походження: вперше ми можемо пояснити, як почалося формування всіх сусідніх зірок,— сказала астроном Катерина Цукер, яка працювала разом із групою зі Смітсонівського центру.
Місцева Бульбашка була виявлений відносно недавно, в 70-80-х роках минулого століття, завдяки комбінації оптичної, радіо- і рентгенівської астрономії. Поступово була відкрита величезна зона з щільністю приблизно в десять разів меншою, ніж міжзоряний простір Чумацького Шляху. З того часу як вчені встановили, що наднові можуть створювати порожнини в просторі, розганяючи газ і пилюку в процесі розширення, це вважалося логічним поясненням виникнення Бульбашки.
Однак зрозуміти, коли і як це могло статися, виявилося складніше. По-перше, виміряти ту частину космосу, всередині якої знаходишся, важко. По-друге, удвічі складніше виміряти порожнечу, коли ти оточений яскравими зірками та іншими космічними об’єктами.
Цукер і її колеги використовували дані, зібрані проєктом Gaia, який наносить на карту положення і рух зірок Чумацького Шляху з безпрецедентною точністю. Вчені виявили, що всі молоді зірки та області зореутворення знаходяться на поверхні Місцевої Бульбашки. Крім того, за моделі руху небесних об’єктів вони вирахували, що історія Бульбашки почалася приблизно 14,4 млн років тому, з періоду народження зірок і їх перетворення на наднові.
Зараз радіус Бульбашки становить приблизно 165 парсек (538 світлових років), і вона все ще збільшується, хоча і повільно, зі швидкістю близько 6,7 км в секунду.
Що стосується нашої зіркової системи, то в момент появи Бульбашки Сонце знаходилося ще далеко від місця дії, тому вибух наднової на нашу зіркову систему ніяк не вплинув. Але приблизно 5 млн років тому Сонце, рухаючись в галактиці по своїй траєкторії, влетіло всередину Бульбашки й тепер знаходиться майже в самому його центрі.
Ймовірно, у Чумацькому Шляху ще багато таких бульбашок, і структура галактики нагадує губку або швейцарський сир. Ми зараз в одній з його «дірок».
Також, нова карта темної матерії відомої нам частини Всесвіту, створена у 2021 за допомогою технології машинного навчання, відкриває кілька раніше невідомих ниткоподібних структур, що з’єднують галактики. Вона допоможе дати відповідь на питання, чи зіткнуться між собою через мільярди років галактики Чумацький Шлях та Андромеда, які повільно рухаються один до одного.
