Попередження автовиробника про можливе закриття заводів є найбільшою ознакою повільного занепаду виробництва в економіці №1 усієї Європи.
Перший тривожний дзвіночок пролунав у середині серпня, сповіщення від якого привело у розпач працівників заводу електромобілів Volkswagen AG у Цвікау. Тоді завод скасовував нічні зміни. І це, як пише Bloomberg, після того, як з підприємства адміністрація звільнила сотні тимчасових працівників.
Через три тижні й інші працівники опинилися під загрозою звільнення, оскільки виробник, який створив культовий Beetle, попередив, що йому “доведеться закрити заводи вперше за свою 87-річну історію”. Це вже скидалося на корпоративну бомбу.
Незадовго до корпоративної бомби пролунав політичний тривожний дзвінок, коли крайні праві здобули великі перемоги на двох виборах у землях колишнього сходу, посівши друге місце в Саксонії, де розташований Цвікау.
Уже не секрет, що Німеччина переживає найбільш прикрий момент в історії промислового занепаду, оскільки її найбільший виробник готовий перетнути Рубікон закриття заводів. Оголошення VW є запізнілим визнанням комерційної реальності.
Це варто розцінювати як серйозний удар по іміджу країни, що вважалася найбільшим у світі експортером на початку цього століття. Хроніка занепаду VW відображає недоліки того, що було моделлю успіху Німеччини, і ставить під сумнів економічну рушійну силу Європи залишатися лідером на континенті.
“Проблеми Volkswagen частково виникли через неправильні бізнес-рішення, але VW також є хорошим прикладом величезних труднощів, з якими стикається Німеччина як місце для бізнесу. Німеччина роками втрачала конкурентоспроможність, і тепер це сильно впливає на колишні перлини німецької економіки”, – сказав голова відділу макроекономіки в ING Карстен Бжескі.
У Цвікау, де минулого року VW виготовив 247 000 повністю електричних автомобілів, а також 12 000 кузовів для моделей Lamborghini та Bentley, заходи щодо скорочення витрат уже були запущені ще до того, як з’явилася перспектива закриття заводів.
Попри те, що VW все ще дуже прибутковий, він пройшов непростий шлях у перехідний період, спершу чіпляючись за дизельні двигуни, а потім почавши повномасштабний наступ. Закриття окремих підрозділів є руйнівним для таких міст і несе Шольцу відповідну політичну оцінку.
За даними Bloomberg Economics, автомобілебудування створює близько 4% загальної доданої вартості в економіці Німеччини, і ще 4%, якщо взяти до уваги пов’язані галузі, такі як виробництво металу або гуми.
Щоправда, Моніка Шніцер, економіст, яка консультує уряд, впевнена, що поки рано списувати з рахунків статус країни як провідного промислового гравця.
Однак цю думку не дуже поділяє мер Цвікау Констанс Арндт: “Ми наполегливо працювали, щоб досягти тут дуже хорошого рівня життя. Я бачу більше світла, ніж тіні, але люди тепер розуміють, що цьому може швидко прийти кінець”.
