ВПС США вперше довірили ШІ самостійне управління бойовими системами військового літака
Військові США зробили ще один крок в бік гіпотетичного “Скайнета”. У вівторок під час імітації ракетного удару по базі ВПС в Каліфорнії, “штучний інтелект” (ШІ) на борту літака-розвідника U-2 займався пошуком та ідентифікацією ворожих ракетних пускових установок. Вперше в історії алгоритм самостійно керував бойовими системами на борту військового літака, граючи роль штурмана та розвідника.
Розробка алгоритму для виявлення пускових ракетних установок на поле бою розпочато військовими США три роки тому. За основу була взята програма μZero з відкритим кодом. Це програма для гри в шахи та інші логічні ігри без заздалегідь встановлених правил, але з вивченням прикладів ігрових ситуацій.
В ході розробки та на основі навчання алгоритму на базі даних з понад мільйон прикладів виявлення ракетних установок радаром, був створений алгоритм, який отримав позивний ARTUμ. У літак-розвідник U-2 Dragon Lady ШІ ARTUμ зайняв місце другого пілота зі своїми власними завданнями. Поки живий пілот стежив за навколишнім оточенням та керував літаком, ШІ використовував радар для пошуку цілей і давав підказки про зміну напрямку польоту. В іншому випадку пілот повинен був би самостійно обробляти дані показань радара на первинному рівні, що тільки додало б йому роботи, а в бойових обставинах зайвих часу й уваги не буває.
«Взаємодія з перевіреним ШІ у всіх аспектах конфлікту, — кажуть військові, — і навіть тимчасове покладання на нього відповідальності, може змінити шанси на нашу користь». «Не дивлячись на відсутність всіх цих характерних звуків та писків, — продовжують розробники, порівнюючи свій алгоритм з роботою R2-D2 на борту X-Wing з «Зоряних воєн», — ARTUμ перевершив свого тезку по фільму в одній характерній ознаці: це був командир місії, вирішальний орган в команді людина-машина. А, враховуючи високі ставки глобального ШІ, перевагу над науковою фантастикою має стати нашою військовою нормою».