З літературної вигадки в реальність: які пророцтва фантастів збулися
Багатьох авторів фантастичних романів заслужено називають пророками. Деякі генії літератури з разючою точністю передбачали зміни в суспільстві, важливі події та нові винаходи на десятки і навіть сотню років вперед, дивуючи нащадків. Представляємо вашій увазі топ-10 пророцтв письменників-фантастів, які збулися і стали звичними для нас у повсякденні.
ІНТЕРНЕТ
Про Всесвітню мережу, яку створили у 1960-х роках, американський письменник Марк Твен писав ще у 1898 році. Саме тоді з’явилося на світ його оповідання “З” Лондонської таймс “за 1904 рік”. У цьому творі автор описав пристрій телеелектроскоп. Його підключали до міжнародної телефонної мережі, що дозволяло здійснювати віртуальні подорожі у будь-який куточок Землі – дивитися тамтешнє життя і розмовляти з тамтешніми людьми. Чи не нагадує це сучасний Інтернет?
ВІДЕОЧАТ
Американський винахідник та письменник Г’юго Гернсбек передбачив відеочат ще за півстоліття до його появи. У 1911 році у своєму романі “Ральф 1241С 41+” він описав сервіс зв’язку, що має такі ж функції як, наприклад, Skype. Перші відеотелефони, нагадаємо, з’явилися у Нью-Йорку лише у 1960-х роках.
ПЛАНШЕТ
У 1968 році ще навіть не було персональних комп’ютерів, а письменник Артур Кларк у своєму романі “2001: Космічна одіссея” вже писав про пристрій, дуже подібний на сучасний планшет. Головні герої його твору, перебуваючи на космічному кораблі, читали електронні газети на портативному під назвою Newspad.
СМАРТФОН
Появу смартфона ще у 1964 році спрогнозував відомий американський письменник Айзек. В інтерв’ю видавництву The New York Times він розповів, що в майбутньому люди будуть використовувати портативні телефони без кнопок, на яких можна буде дивитися фільми і читати. Він передбачив: цими пристроями керуватимуть, лише торкаючись екрана, а дані передаватимуть через космічні супутники.
КРЕДИТНА КАРТКА
Концепцію карток з кредитним лімітом передбачив американський автор Едвард Белламі у своєму романі-утопії “Погляд назад: 2000 – 1887”. У цьому творі письменник описав суспільство, де кожному громадянину видають кредит і банківську картку. З допомогою цього можна легко отоварюватися на державних складах та купувати все, чого душа забажає.
АНТИДЕПРЕСАНТИ
В романі-антиутопії “Прекрасний новий світ” англійський письменник Олдос Хакслі змальовує світ, де людьми управляють з допомогою психологічних маніпуляцій. Вони всі сидять на препараті під назвою сома. Він, так само як і сучасні антидепресанти, покращує настрій і зменшує тривогу. Роман опублікували за два десятиліття до початку перших експериментів з цими психотропними речовинами.
БІОНІЧНІ КІНЦІВКИ
Використання біонічних протезів спрогнозував американський письменник-фантаст Мартін Кайдін у 1972 році. У романі “Кіборг” автор розповідає про те, як повернули до повноцінного життя людину з численними каліцтвами. Йому вживили штучні ноги, руку та очі, в які вбудована камера. Біонічні кінцівки вже стали реальністю. У 2007 році британська компанія TouchBionics першою почала виробляти їх серійно.
ВИСАДКА ЛЮДИНИ НА МІСЯЦЬ
За понад сто років до реальної події, французький письменник написав книгу “Із Землі на Місяць”. Він не лише передбачив сам факт польоту людини на Місяць, але й описав низку технічних рішень, які збулися. Це – місце запуску космічного корабля (Флорида), вага і довжина космічного апарату. Крім того, вигадана команда у романі Жуля Верна складалася з трьох астронавтів, така ж кількість людей полетіла на Місяць в 1969 році.
СУПУТНИКИ МАРСА
Про супутників Марса ще у 1726 році розповів письменник Джонатан Свіфт у популярному романі “Подорож Гулівера”. У творі головний герой відвідує вигаданий острів Лапута. Там вчені та астрономи розповідають йому, що навколо Марса обертаються два крихітні супутники. Підтвердити їхнє існування вчені змогли лише через 151 рік.
ЗАГИБЕЛЬ “ТИТАНІКА”
Крах корабля “Титанік” передбачив американський письменник Морган Робертсон. У повісті “Марність” 1898 року він у всіх подробицях описав останнє плавання судна “Титан”. Коли через 14 років трапилася трагедія з “Титаніком”, всі були шоковані збігом деталей. Корабель у романі Робертсона, так само як і “Титанік”, у квітневу ніч врізався в айсберг і затонув. При цьому, сюжет повісті “Марність” лише в загальних рисах перегукується з реальною катастрофою.