За 15 років Китай побудує 150 нових атомних реакторів
Кліматичні зобов’язання та енергетична криза в Китаї прискорили ухвалення рішень щодо майбутнього атомної енергетики в Піднебесній. Новий план передбачає будівництво в країні 150 нових атомних реакторів упродовж наступних 15 років. Це надихнуло видобувні компанії у всьому світі, але одразу призвело до появи ознак дефіциту урану. Фактично Китай подвоїть кількість атомних реакторів, збудованих у всьому світі з 80-х років минулого століття.
Неважко здогадатися, що за наступні 15 років споживання урану зросте більш ніж удвічі, оскільки атомні електростанції знову починають входити в моду в усіх країнах. Китай, звичайно ж, задасть тон і стане новим світовим лідером у цій сфері, але нові АЕС почнуть будувати дуже і дуже багато, включаючи, судячи з останніх новин, навіть Японію та Німеччину. Над Японією ще ширяє привид Фукусіми, а Німеччина продовжує залишатися під тиском «зелених» ініціатив, але енергетична криза розмиває як перше, так і друге.
Ринок видобувних та пов’язаних із переробкою урану галузей з ентузіазмом сприйняв новини з Китаю. Річ у тім, що останнім часом спотова ціна на уран почала знижуватись і впала до $43,2 за фунт (0,453 кг). Щоб утримати зниження цін, низка видобувних компаній, наприклад, канадська Cameco і казахстанська «Казатомпром» повідомили про зниження прогнозів з видобутку урану у зв’язку з локдауном та проблемами в ланцюжках поставок. На додаток, ці та інші компанії в ланцюжку видобутку та постачання почали створювати резервні фонди сировини, притримуючи його до появи «хороших» цін.
Зрештою, у гру вступили біржові спекулянти. Численні хедж-фонди почали перепродувати заявки на купівлю урану і принагідно викликали зростання вартості акцій видобувних та переробних компаній. Оскільки новина прийшла з Австралії, де видобуток урану практикується давно і широко (хоча в самій Австралії поки що заборонено будувати АЕС), акції австралійських компаній швидко пішли вгору, а видобувні компанії почали озвучувати плани щодо розконсервації закритих копалень та нарощування виробництва урану в майбутньому.
Все йде до того, що атомна галузь виробництва енергії дуже швидко розшириться в досить короткі терміни. Хоч би як був страшним обивателям мирний атом, але від Китаю банально нікому не можна відставати. Навіть у простому економічному рівнянні перекіс у бік енергетичної могутності Китаю загрожує сумними наслідками для всіх інших економік світу. Сонячними панелями та вітряками з цим нічого зробити не можна. Принаймні за 15 років. Парувати атомні зусилля китайців можна лише термоядерними реакторами, які за цей час можуть стати реальністю. Але це невідома складова рівняння, а АЕС це реальність і від неї нікуди не подітися.