Використовуючи Дуже Великий Телескоп (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO), дослідники стали свідками невеликих термоядерних вибухів, що ніколи раніше не спостерігалися, на білих карликах. Вони тривали всього кілька годин. Білий карлик є щільним ядром зірки, схожої на наше Сонце, у якої закінчилося джерело термоядерної енергії, але вона не вибухнула, як це сталося б з більшою зіркою. Коли білий карлик з сильним магнітним полем знаходиться в парі з більшою маломасивною зіркою, він може красти водень у свого компаньйона. Зрештою, водень перетворюється на гелій внаслідок масивного термоядерного вибуху, що називається новою.
«Такі вибухи змушують всю поверхню білого карлика горіти і яскраво світитися протягом декількох тижнів», — пояснила астроном Наталі Дегенаар з університету Амстердама, Нідерланди, співавтор дослідження.
Але при аналізі даних супутника NASA Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS) дослідники спостерігали на поверхні зірок яскраві спалахи, які тривали лише кілька годин. Використовуючи ESO VLT, вони підтвердили, що ці невеликі вибухи були раніше невідомим типом нової, що відбувається у певних частинах білих карликів. Дослідження опубліковано у журналі Nature.
«Вперше ми побачили, що термоядерний синтез водню може відбуватися локалізовано. Водневе паливо може міститися в основі магнітних полюсів деяких білих карликів, так що синтез відбувається тільки на цих магнітних полюсах. Це призводить до вибуху, подібного до термоядерних бомб, потужність яких становить близько однієї мільйонної сили вибуху нової, звідси і назва мікронова», — заявив астроном Пола Грут із Університету Радбауд у Нідерландах.
Попри термін «мікро» у назві, мікронові є надзвичайно потужними вибухами. Дослідники припустили, що одна мікронова спалює близько 20 000 000 трильйонів кілограмів матеріалу, що еквівалентно 3,5 мільярдам Великих пірамід Гізи або одному великому астероїду.
Хоча вчені досі спостерігали лише три такі події (на відстані 1680 світлових років від Землі, на відстані 3720 світлових років та на відстані 4900 світлових років), вони вважають, що мікронові можуть регулярно відбуватися по всій галактиці.
«Ці явища можуть відбуватися досить часто, але через те, що вони дуже швидкі, їх важко застати в процесі», — йдеться в заяві астронома Сімони Скарінгі з університету Дарема у Великобританії, керівника дослідження.
Команда сподівається використати великомасштабні дослідження, щоб знайти та вивчити більше мікронових.
Є й інші типи зоряних вибухів: кілонова, коли зливаються дві нейтронні зірки або нейтронна зірка та чорна діра; гіпернова — свого роду наднова, в якій масивна зірка вибухає в кінці свого життєвого циклу і колапсує, утворюючи чорну діру; і світна червона нова — результат злиття двох зірок.
