Бактерії порожнини рота та кишечника можуть блокувати ліки від діабету
Такого несподіваного висновку дійшли вчені з Принстонського університету після численних досліджень. Оскільки результати підтверджуються в клінічній практиці у пацієнтів із цукровим діабетом другого типу, тепер необхідно продумати стратегії для збереження терапевтичного ефекту ліків, якими користуються мільйони людей.
Цукровим діабетом другого типу хворіють у світі понад 400 млн людей. Один із найбільш часто призначуваних препаратів – акарбоза – спочатку був виділений з бактерій грунту, які продукують цю сполуку для блокування росту інших бактерій, забезпечуючи собі тим самим конкурентну перевагу. Як природна, так і синтезована акарбоза інгібують ферменти для розщеплення складних цукрів. Оскільки у природної акарбози є «протиотрута» — фермент, що інактивує акарбозу, вчені припустили, що тими властивостями можуть мати і бактерії в мікробіоті людини.
Ця гіпотеза команди з Принстонського університету стала основною в ряді проведених експериментів.
Спочатку вони вивчили послідовності ДНК в мікробіоті людини, щоб визначити ферменти-кандидати. Серед 70 потенційно пов’язаних генів вдалося виявити вісім ферментів, які блокували акарбозу. Надалі висновки підтверджувалися на зразках мікробіоти порожнини рота, а також при порівнянні властивостей і структури природної та синтезованої бактерії.
Виявилося, що бактерії, що виробляють ці ферменти, широко поширені в мікробіоті порожнини рота і кишечника людини.
Це означає, що у людей у всьому світі є потенційна «протиотрута» для ліків проти діабету, заявили автори.
Перевіряючи свою гіпотезу в клінічних дослідженнях серед пацієнтів з діабетом другого типу, вони підтвердили цю ймовірність. Було встановлено, що якщо мікробіота людини мала ферменти, що блокують акарбозу, то ефективність дії препаратів знижувалася.
Поки автори інтерпретують ці результати з великою обережністю, але очевидна непередбачувана взаємодія бактерій людини і поширених ліків змушує переглянути існуючі стратегії лікування. «Наше відкриття призвело до великої кількості питань, ніж відповідей, тому ми продовжуємо дослідження».
Можливо, змінити ситуацію з діабетом у майбутньому зможе робота вчених з Каліфорнійського університету. Нещодавно їм вперше вдалося скоригувати склад бактерій кишечника мишей за допомогою генного редагування CRISPR. Потенційно, цю технологію можна застосувати й для модифікації бактерій у діабетиків.