Дефіцит пального виник через сукупність кількох дуже потужних факторів, розуміння яких дасть відповідь на питання: коли цей дефіцит скінчиться?
Найпотужніший вплив на ринок пального мало припинення співпраці з Росією та Білоруссю – з цих країн Україна отримувала понад 60% пального. Другий фактор – масове знищення нафтобаз та нафтопереробних заводів у результаті російського нападу та бомбардування України. Ну і, нарешті, третій фактор – державна політика, зокрема держрегулювання цін на пальне.
Саме держрегулювання зараз стало тим вирішальним останнім фактором, через який і виник дефіцит пального. Зниження податків відіграло свою роль і ціновий шок для людей був не таким болючим. Проте, регулюючи споживчі ціни, держава не дає трейдерам заробляти, а вони перестають працювати, адже робота без належного прибутки мало кому цікава. Це призвело до зупинки усього ланцюжка поставок, а швидко його відновити буде непросто.
“Навіть якщо уряд дозволить продавати зараз по 100 грн/л, пальне не з’явиться. Хоча ні, може й з’явиться, але не тому, що хтось виставить “заховане” пальне, а тому, що той фіксований обсяг просто не будуть купувати”, – каже паливний експерт Сергій Куюн.
Тому стає очевидно, що нинішня ситуація зі зникненням пального з АЗС негайно потребує оперативного реагування з боку державних структур. Якщо механізм держрегулювання буде змінено або скасовано – шанси на появу пального у найближчі тижні з’являться.
Знищенні нафтобази та нафтопереробні заводи відновити за кілька тижнів або місяців неможливо фізично. Та в України є “козир у рукаві” – підпільні нафтопереробні заводи. Саме вони можуть хоча б частково забезпечити негайні потреби у пальному, нехай і не найвищої якості. Для цього їм потрібна сировина, з постачанням якої наразі теж проблеми, але їх вирішення можливе у стислі строки. При цьому потрібно розуміти, що для повного відновлення паливної інфраструктури потрібен не один рік. Тому так, як було ще кілька місяців тому, у найближчі роки точно не стане.
Мова про відновлення постачання з Росії та Білорусі наразі не йде взагалі, через зрозумілі причини. Проте війна ще не закінчена і якими будуть результати збройних протистоянь, достеменно не знає ніхто. Навіть після припинення війни процес відновлення економічних зав’язків може зайняти кілька років, якщо взагалі буде можливим.
Підсумовуючи, можна зрозуміти що оперативне подолання дефіциту можливе лише у тандемі зі зростанням цін. При цьому зараз неможливо сказати, до яких меж вони зростатимуть. Очевидно лише, що ми рухаємось у бік європейського рівня, де 1,6 – 2 євро за літр пального – цілком нормальна ціна.
