14 травня Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення опублікувала рекомендації щодо висвітлення новин в умовах воєнного стану. У документі, який за тиждень став надбанням громадськості, містилися поради уникати використання образливих висловлювань щодо російських військовослужбовців та представників окупаційної адміністрації. Зокрема, було зазначено, що обзивання їх “орками” та “чмонями” може призвести до загострення військових дій та ненависті до всіх громадян Росії.
Ці рекомендації викликали бурхливу реакцію в медіа та соцмережах. Телепродюсер Володимир Москалець зауважив, що це виглядає як спроба не називати речі своїми іменами, а народна депутатка від ЄС Ірина Геращенко заявила, що Нацрада перестаралася в своїй емпатії, критикуючи розмовні вислови на адресу окупантів.
23 травня рекомендації раптово зникли з сайту Нацради. Перший заступник голови Нацради Валентин Коваль пояснив, що документ містив пропозиції від партнерів з ринку і був опублікований для стейкхолдерів. Він зазначив, що текст було неправильно інтерпретовано.
Критики вбачають в діях Нацради спробу запровадити політично вмотивовану цензуру і толерантність до агресора. Нацраду звинувачують у тому, що вона, фактично, покладає відповідальність за агресію на українські медіа, які використовують зневажливі вислови щодо російських окупантів.
Дискусія про етичність мови під час війни триває. І хоча використання певних слів може не подобатися всім, багато українців вважають, що називати агресора його іменем — це спосіб боротися з ним, а не причина для загострення конфлікту.
Про автора: Андрій Кокотюха, письменник, сценарист. Повний текст на сайті ЕСПРЕСО.
