У новому звіті компанії Meta детально описується група з понад 60 веб-сайтів, що видають себе за європейські новинні організації, підсилена мережею фальшивих акаунтів у соціальних мережах. Нещодавно компанія провела масову зачистку цих ресурсів і розповіла про витрачені на пропаганду гроші.
У новому звіті “про усунення скоординованої неавтентичної поведінки”, Meta зазначає, що кампанія впливу виникла в росії й включала “розгалужену” мережу з понад 60 фейкових веб-сайтів. Ресурси видавали себе за провідні європейські ЗМІ, такі як Der Spiegel, The Guardian і Bild.
Як працювала пропагандистська мережа
Акаунти в соціальних мережах поширювали підроблені статті з цих видань, переважно з критикою України та українських біженців або з аргументами проти санкцій, накладених на Росію. Контент підроблених статей був підготовлений різними мовами, зокрема:
- англійською,
- французькою,
- німецькою,
- італійською,
- іспанською,
- російською,
- українською.
Вгорі справжня публікація The Guardian, внизу фейкова / Скриншот зі звіту Meta
Це найбільша і найскладніша операція організована росією, яку ми зірвали з початку війни в Україні. Вона являла собою незвичайне поєднання витонченості та грубої сили. Підроблені веб-сайти і використання багатьох мов вимагали як технічних, так і лінгвістичних інвестицій. З іншого боку, посилення в соціальних мережах спиралося, в першу чергу, на грубу рекламу і фейкові акаунти, – мовиться у звіті Meta.
Автори звіту зазначають, що мережі цих фейкових акаунтів “створили міні-бренди” в Інтернеті, використовуючи однакові імена на різних платформах, і в сукупності сторінки в мережі фейкових акаунтів витратили близько 105 000 доларів на просування статей і мемів через рекламу в Facebook і Instagram. У деяких випадках сторінки російських посольств у Європі та Азії у Facebook навіть посилювали контент кампанії впливу.
Публікації в Telegram з дезінформацією про українських біженців / Скриншот зі звіту Meta
Меми, як зброя
Meta повідомляє, що кампанія також використовувала оригінальні меми, створені для просування проросійських та антиукраїнських наративів, і навіть включала петиції, запущені на сайтах Change.org та Avaaz.
В одному з прикладів, петиція на Change.org вимагала від німецького уряду припинити “неприйнятну щедрість” щодо українських біженців.
Меми створені російськими групами у Facebook для поширення / Скриншот зі звіту Meta
Хоча деякі аспекти кампанії були технічно витонченими, Meta зазначає, що повторювані шаблони побудови та розміщення фейкових акаунтів призвели до того, що багато з них були видалені автоматизованими системами ще до початку поглибленого розслідування.
Деталі кампанії були передані дослідникам дезінформації, щоб сприяти кращому розумінню методів поширення та створення таких кампаній, – зазначається у звіті Meta.
Хоча Meta не пов’язує цю кампанію безпосередньо з російським урядом, Кремль є досвідченим у використанні операцій цифрового впливу як способу проєктування глобальної влади. Ще до російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року українські чиновники били на сполох через російські дезінформаційні кампанії, що проводяться в країні через соціальні мережі.
Росія також використовувала подібну тактику для впливу на обговорення інших важливих глобальних тем: коли на початку 2021 року почалося поширення вакцин від коронавірусу, інтернет-видання, пов’язані з російськими спецслужбами, були спіймані на поширенні неправдивої інформації про вакцини.
