У свіжому аналізі, опублікованому Politico, піднімається питання про значний ризик обвалу лінії фронту в Україні в разі концентрованого наступу з боку росії. Редактор з питань громадської думки Джеймі Деттмер, посилаючись на високопоставлених українських військових та чиновників, висвітлює занепокоєння щодо потенційного обвалення фронту, особливо у випадку сфокусованого удару з боку ворога.
Ситуація ускладнюється обмеженим доступом до необхідної військової допомоги з Заходу, від артилерійських снарядів до систем протиповітряної оборони та безпілотників. Крім того, політичний контекст, зокрема виборчі кампанії в США та Європі, може вплинути на підтримку України, залишаючи Кремлю можливість відновити конфлікт у майбутньому.
Також, зазначається, що допомога Заходу приходить занадто пізно, адже росіяни готуються та вчаться. Наприклад літаки F-16 могли б значно допомогти Україні у 2023 році, якби рішення про їх постачання прийняли б ще у 2022 році. Наразі, F-16 ще не надійшли в Україну, а росіяни вже підготувалися до їх появи розгорнувши додаткові системи С-400 по лінії фронту.
Підготовка до можливого наступу росії в літні місяці 2024 року вже супроводжується збільшенням кількості ракетних ударів та атак з безпілотників на українську інфраструктуру. Незрозуміло, де саме росія зосередить свої зусилля, але це створює додаткову невизначеність для українських оборонних планів.
Окрема увага в аналізі Politico приділяється коментарям головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, які швидше підігрують політикам чим військовим. Він висловився про потенційну необхідність у додаткових військових силах і наголосив, що після інтенсивної три-чотиримісячної підготовки доцільно залучати до бойових дій більше військовослужбовців, включаючи тих, хто виконує небойові функції. Однак деякі старші офіцери ЗСУ категорично не згодні з його оцінкою, вважаючи, що такий підхід може бути занадто оптимістичним і відображати політичні наративи, що не враховують реальну потребу у посиленні на передовій та реальному перебігу подій.
На тлі цих викликів у вівторок президент Зеленський підписав деякі скандальні доповнення до закону про мобілізацію, які знижують мінімальний вік призову з 27 до 25 років, відображаючи гостру потребу в збільшенні чисельності українських збройних сил перед очікуваним наступом. Але все-таки українські політики продовжують свою кампанію репресивного призову на фронт найбільш економічно активного чоловічого населення, ігноруючи при цьому заклики громадськості по збільшенню призову чоловіків із силових структур, яких в Україні багато і вони не є економічною складовою і є більш навченими чим цивільні. Мобілізація лише цивільних призводить до величезних втрат як в людських життях, так і катастрофічних втрат в економіці країни.
Ситуація на передовій залишається складною, зі значними викликами для України як на військовому, так і особливо, на політичному фронтах. Підтримка і координація з міжнародними партнерами є критично важливими для зміцнення української оборони та протистояння потенційним загрозам. Нажаль Офіс Президента знищив в Україні дипломатію і навіть спробував провести у Верховну Раду законопроєкт який би дозволив засуджувати усіх до довічного ув’язнення за представлення України на міжнародній арені якщо це не узгоджено з Офісом Президента України.
