ТОС-3 “Дракон” має забезпечити значно більшу дальність стрільби ніж ТОС-1А “Солнцепек” через використання нових термобаричних некерованих реактивних снарядів від ТОС-2 “Тосочка”
У рф відбулась перша публічна демонстрація нової вогнеметної самохідної системи на базі танка ТОС-3 “Дракон”, розробку якої здійснює “Омсктрансмаш”. Головною особливістю розробки, за деклараціями рашистів, має більша дальність стрільби термобаричними некерованими реактивними снарядами у порівнянні із ТОС-1А “Солнцепек”.
Ця подія, попри традиційні спроби рф виставити будь-яку розробку унікальним аналоговєтний досягненням, пройшла доволі дивно – лише у межах публічного заходу із нагоди 45-річчя 1-ї бригади РХБЗ армії рф.
При цьому між появою першої інформації про розробку, на початку 2024 року, заявою про наявність дослідного зразка на рівні квітня та демонстрацією зразка пройшло доволі мало часу. Це може бути свідченням того, що сама розробка відбувалась не просто на основі вже готових рішень, а шляхом перекомпонування вже готових вузлів та агрегатів.
Зокрема на фото видно, що новий пакет, який вочевидь запозичений із ТОС-2 “Тосочка”, зменшений з 18 до 15 направляючих. Також він одразу оснащений “мангалом” та комплексом РЕБ “Волнорез”, який показав свою спірну ефективність.
Зазначимо, що це не вперше, коли ТОС втрачає потужність залпу – у ТОС-1А “Солнцепек” – 24 направляючих, а на радянському ТОС-1 “Буратино” було 30. Зменшення кількості було пов’язано зі розхитуванням пускової установки під час залпової стрільби та спробою підвищити точність. Тому можливо, що відносно ТОС-3 причиною зменшення пакета стали аналогічні причини.
Тим паче, що вся ідея зі створення ТОС-3 полягає в інтеграції більш далекобійних некерованих реактивних снарядів, які вимогливіші до точності наведення та стабільності направляючих. За деклараціями, залежно від джерела, дальність стрільби ними складає від 15 кілометрів до 24 кілометрів, проти 6-10 км для ТОС-1А, хоча на практиці часто менше 5 км, через систему наведення.
Річ у тому, що ТОС-1А, за оригінальною концепцією використання, має вийти на пряму видимість до цілі та здійснити замір дальності лазерним далекоміром, проводиться автоматичне балістичне обчислення та направляючі підіймають на потрібний кут.
Водночас ідея з більш далекобійною ТОС-2 полягала у тому, щоб забезпечити точну стрільбу із закритих позицій. А для горизонтування та стійкості під час стрільби додані аутригери.
Але дальність застосування ТОС-2 “Тосочка” все одно передбачає знаходження у безпосередній близькості до “нуля” й потрапляння під контрбатарейний вогонь. І саме це і стало причиною створення ТОС-3, знову на танковому шасі.
