Розробка алгоритму для виявлення пускових ракетних установок на поле бою розпочато військовими США три роки тому. За основу була взята програма μZero з відкритим кодом. Це програма для гри в шахи та інші логічні ігри без заздалегідь встановлених правил, але з вивченням прикладів ігрових ситуацій.
В ході розробки та на основі навчання алгоритму на базі даних з понад мільйон прикладів виявлення ракетних установок радаром, був створений алгоритм, який отримав позивний ARTUμ. У літак-розвідник U-2 Dragon Lady ШІ ARTUμ зайняв місце другого пілота зі своїми власними завданнями. Поки живий пілот стежив за навколишнім оточенням та керував літаком, ШІ використовував радар для пошуку цілей і давав підказки про зміну напрямку польоту. В іншому випадку пілот повинен був би самостійно обробляти дані показань радара на первинному рівні, що тільки додало б йому роботи, а в бойових обставинах зайвих часу й уваги не буває.
«Взаємодія з перевіреним ШІ у всіх аспектах конфлікту, — кажуть військові, — і навіть тимчасове покладання на нього відповідальності, може змінити шанси на нашу користь». «Не дивлячись на відсутність всіх цих характерних звуків та писків, — продовжують розробники, порівнюючи свій алгоритм з роботою R2-D2 на борту X-Wing з «Зоряних воєн», — ARTUμ перевершив свого тезку по фільму в одній характерній ознаці: це був командир місії, вирішальний орган в команді людина-машина. А, враховуючи високі ставки глобального ШІ, перевагу над науковою фантастикою має стати нашою військовою нормою».