Американська компанія Star Catcher Industries готує до запуску прототип Protostar — апарат, який має вперше передати енергію оптичним променем з одного космічного апарата на інший. Запуск заплановано на жовтень 2026 року з бази Космічних сил США Ванденберг у складі місії SpaceX Transporter-18.
Схема експерименту така: Protostar збирає енергію, самостійно виявляє апарат-приймач, утримує його на супроводі й спрямовує на нього промінь. Приймачем стане CubeSat, який Star Catcher розгорне під час тієї ж місії; на ньому будуть звичайні комерційні сонячні панелі, а інженери виміряють, скілько енергії вдалося передати. Тобто в одному польоті поєднують три речі одразу — збір енергії, стеження за цілью та власне безпровідну передачу.
Чому це важливо
Сьогодні супутник обмежений тим, що здатні виробити його власні панелі. Star Catcher пропонує орбітальну енергетичну мережу: апарати отримували б живлення зовні, не покладаючись лише на бортову генерацію. Співзасновник і CEO компанії Ендрю Раш серед потенційних застосувань називає місії національної безпеки, орбітальні обчислення та спостереження за Землею.
Окремі елементи системи вже перевіряли: передачу оптичної енергії демонстрували на землі, у Космічному центрі NASA імені Кеннеді, а наприкінці 2025 року місія Sextant Alpha показала роботу програмного забезпечення для виявлення та супроводу апаратів на орбіті. Ключове, чого не дає жоден наземний стенд, — реальний орбітальний рух двох вільно літаючих об'єктів. «Місія надасть критично важливі експлуатаційні дані», — заявив співзасновник і технічний директор Star Catcher Майкл Снайдер.
Компанія заснована у 2024 році, залучила $88 млн венчурних інвестицій і грант Космічних сил США STRATFI на $60 млн. Вона повідомляє про 10 укладених угод на закупівлю енергії — серед клієнтів Starcloud, Loft Orbital, Astro Digital та Aethero — і понад 40 листів про наміри. Паралельно вже розробляється наступний, більший апарат, призначений не для демонстрації, а для практичної передачі енергії.
Що залишається невідомим: яку саме потужність планують передати, на якій відстані між апаратами, як довго триватиме сеанс і який ККД такої передачі — усе це потрібно уточнити. Так само потрібно уточнити параметри орбіти та строки наступної, «робочої» місії.