В Україні здійснюється тиск на журналістів та військових через висвітлення теми про оборонні укріплення, – Слідство Інфо
Парламент України створив тимчасову спеціальну комісію (ТСК) для розслідування будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області. Розслідування щодо якості укріплень також проводить Державне бюро розслідувань. Водночас військовим заборонено обговорювати це питання в інтерв’ю, а журналістів звинувачують у необ’єктивності та підіграванні російським наративам, коли вони згадують про проблему.
Журналісти «Слідства.Інфо» спілкувалися із військовими трьох різних бригад Сил оборони, які обороняють Харківщину. З деякими з них командування провело «виховні бесіди» і порекомендувало не обговорювати фортифікаційні укріплення з журналістами.
«Нас прямо не збирали, але всіх, хто каже щось про фортифікації, чи знають (командири, — ред.), що може сказати, то з тими говорили», — зазначив один з бійців.
Ми не вказуємо ані назви підрозділів, ані імена чи позивні військовослужбовців, щоб не наражати їх на тиск з боку командування. Наголошуємо, що цей матеріал не змальовує загальну картину готовності ліній оборони в області, а розповідає про цензуру та тиск на військовослужбовців і журналістів щодо висвітлення проблеми.
Проблеми з фортифікаційними укріпленнями
Російський наступ на півночі Харківської області, що розпочався у травні, зустріли бригади Сил оборони, які були перекинуті для підсилення. Військові змогли стримати просування ворога, але росіяни все ж просунулися в районі Вовчанська та Липецької громади. Це викликало розмови про якість фортифікаційних укріплень, які будували з 2022 року.
13 травня голова Антикорупційного центру «Межа» у колонці для «Української правди» заявила, що Харківська ОВА платила мільйони фіктивним фірмам за укріплення. Харківський антикорцентр підрахував, що на деревину для укріплень витратили більше, ніж у Дніпропетровській та Донецькій областях. СБУ також зацікавилося можливим завищенням цін.
Військові скарги на укріплення
Командир підрозділу розвідки ЗСУ Денис Ярославський заявив 12 травня, що у Вовчанську йдуть вуличні бої, і укріплень та мін на кордоні області, який перейшли окупанти, не було. Підрозділ Нацгвардії «Гострі Картузи» повідомив, що українські військові відійшли з деяких позицій.
Після цього журналістам заборонили працювати з військовими на цьому напрямку, а з деякими бійцями провели «виховні бесіди».
«Сказали фортифікації не згадувати, наступ не згадувати, втрачені села не згадувати. Нічого в паблік не виносити. Ніяк не обґрунтовували. Казали тільки, що ви працюєте на руку ворогу. А фортифікаційні споруди дуже погані, доводиться облаштовувати все заново», — розповів один із бійців.
Випадки, коли військові добудовували позиції самостійно, непоодинокі. В одному з підрозділів «Слідству.Інфо» повідомили, що їм довелося розміститися у старому російському бліндажі через незавершені нові укріплення.
Інший військовий зазначив, що така ситуація сталася через недооцінку ворога.
«Для того, щоб стримувати такого сильного ворога, нам потрібно багато фортифікаційних споруд. На таку кількість людей тут не розрахували, тому хлопці підкопують собі бліндажі, окопи риють», — зазначив він.
Реакція на критику
Після виходу матеріалу CNN, в якому військовий 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» наголошує на відсутності підготовлених укріплень, підрозділ заявив про нібито неправдивість та необ’єктивність цих тверджень.
Повпливати намагалися і на матеріал журналістів «Слідства.Інфо», що стосується фортифікацій на Харківщині. Просили видалити всі згадки про проблеми з укріпленнями. Журналістів намагалися переконати протягом трьох днів, посилаючись на те, що це «політичне питання», а згадка конкретних підрозділів може призвести до «тиску на них згори».
Висновок
Насьогодні, влада України з особливою цинічністю продовжує кришувати корупцію та “заробляти на війні”. Коли суспільство піднімає ці питання, відразу з’являються вкиди про те що це “російське ІПСО”, або “ви працюєте на ворога”. На жаль так званий офіс президента України так і не навчився працювати на благо українського народу та, особливо, війська, продовжуючи під прикриттям війни красти в особливо великих масштабах. Журналісти стикаються з ситуацією, коли їм або доводиться замовчувати питання фортифікацій та корупції, або говорити про проблеми й наражатися на заборону роботи, або в загалі, з відкритою травлею та “бусифікацією”. У будь-якому випадку, проблеми залишаються, а лінія фронту зміщується не на користь України.
