Немає ніякої містики: науковці запустили нейромережу, яка прогнозує життя та дату смерті людини
Уявіть собі комп’ютерну програму, яка може досить точно вгадати характер будь-якої людини (наприклад, інтроверт вона чи екстраверт) і навіть розрахувати приблизний рік її смерті — виключно на основі фактів її біографії.
Саме цим займається сайт life2vec, запущений минулого місяця в Данії. Процес розробки та роботи алгоритму його автори докладно описали в грудневому випуску журналу Nature.
Розробники особливо наголошують: ніякої містики чи фантастики тут немає. Точність розрахунків забезпечує колосальний обсяг проаналізованої комп’ютером бази даних, де зібрана вся відома статистика про кожного з шести мільйонів жителів країни.
У тому числі й суто особиста, медична. Іншими словами, все, що тільки є в розпорядженні національного Статистичного управління.
“Йдеться не стільки про правильність чи неправильність прогнозів, які ми робимо, а радше про отримання нових знань, — запевняє один з провідних розробників, професор Технічного університету Данії Сюне Леманн. — Цими знаннями можна поділитися і перетворити їх на дії”.
“Ворожба не молотьба”
Як пояснює професор Леман, історію життя будь-якої людини можна представити як ланцюжок подій, що послідовно відбуваються з нею.
Спостерігаючи за мільйонами подібних процесів, штучний інтелект починає помічати зв’язки між життєвими подіями, які повторюються, якісь закономірності, та визначає найважливіші фактори змін, серед яких три основні: рівень освіти, рівень доходу і хронічні хвороби.
Виявлені зв’язки використовують для прогнозування ймовірності того чи іншого розвитку подій. Зокрема, оцінюється і ймовірність смерті від будь-яких причин у тому чи іншому віці.
Багато людей, ризик яких померти алгоритм визначив як високий, вже дійсно померли. У зоні низької ймовірності є такі причини, як, наприклад, автомобільні аварії, передбачити які практично неможливо.
Дослідники закликають не робити з прогнозів програми далекосяжних персональних висновків, а розглядати їх як показник стану данського суспільства в цілому.
Вони також нагадують, що проводили дослідження в країні з унікальною культурою, власними законами та соціальними нормами.
А значить, переносити отриману модель на інші країни особливого сенсу немає.
