На відміну від паперових грошей біткоїн має цілу низку незаперечних переваг, серед яких можна виділити децентралізованість і відсутність держконтролю. Водночас він має й недоліки, і головним з них можна назвати високу волатильність (постійне коливання курсу). Крім цього, біткоїн має низьку ліквідність та немає єдиного уніфікованого регулювання.
Яке майбутнє чекає на біткоїн? Які зміни з ним відбувається наразі? Чи має він альтернативу? Про все це і не лише в матеріалі британського видання «The Economist» під назвою «Чи можлива більш екологічна, швидка та децентралізована альтернатива біткоїну?».
Як це не дивно, але створення блокчейну досить складна і клопітка справа
Криптовалюти — це ключ до раю, точніше до фінансового раю. Принаймні так стверджують затяті фанати криптовалют. На їхню думку, у майбутньому на зміну жадібним банкам-посередникам прийдуть смарт-контракти (самовиконувані правила), що працюють на блокчейні (розподіленій базі даних). Це призведе до появи ефективних та інноваційних фінансових послуг, відомих за загальною назвою «децентралізовані фінанси» (DeFi).
Проте фундамент цієї будівлі є досить хитким. Сучасні блокчейни це шедеври програмного коду, але водночас вони дуже складні, енерговитратні і, як не дивно, централізовані. Згаявши роки на створення програмного коду, розробники криптовалют досі намагаються подолати компроміси, властиві цій технології.
Банки можна уявити як великі, непрозорі бази даних, що містять інформацію про рахунки клієнтів і наявних у них запасу грошах. У вкладників банків завжди має бути впевненість у тому, що вони діють у власних інтересах. Однак іноді банки можуть здійснювати невдалі інвестиції, що призводять до їхнього банкрутства, або заморожувати рахунки вкладників згідно з розпорядженням уряду.
На думку прихильників криптовалют, блокчейн створює основу для такого типу фінансування, що дає змогу уникнути таких проблем. Бази даних рахунків будуть вести не централізованим органом, а комп’ютерами тих, хто ними користується. Рахунок може бути заморожений лише в тому разі, коли на це погодиться більшість користувачів блокчейну.
Блокчейн використовує батіг і печиво
Для того, щоби система працювала, загальнодоступні блокчейни повинні мати дві особливості. Перша — це «механізм консенсусу», що дозволяє користувачам домовитися про те, як записувати нові транзакції у базу даних. Друга — це набір стимулів, що підтримують функціонування системи. Стимули (або печиво) мають залучати достатньо користувачів, щоб забезпечити безперебійне функціонування блокчейна. А покарання (або батіг) повинні запобігати атакам, що здійснюються через імітації великої кількості фейкових користувачів для створення надлишкового навантаження на систему.
У разі з біткоїном стимулом (або печивом) є нові монети. Щодесять хвилин (або десь так приблизно) сотні тисяч комп’ютерів, т.зв. «майнерів», беруть участь у вирішенні математичної головоломки. Комп’ютер, який першим знаходить рішення, повідомляє про це інших майнерів, і якщо вони це схвалюють, він оновлює блокчейн і здобуваємо винагороду (за кожну вирішену головоломку потрібно 6,25 монети, що на момент написання статті відповідає $308 270).
Демотиватором (або батогом) у цій системі є грошові витрати: чим сильніше майнери хочуть збільшити свої шанси на перемогу, тим більше їм доводиться інвестувати в обчислювальне обладнання та електроенергію. Щоб переписати блокчейн на свою користь, скажімо, через підробку транзакцій, їм доведеться контролювати понад половину обчислювальних ресурсів для майнінгу. Підготовка такої атаки коштуватиме дорого і, найімовірніше, призведе до краху системи, на якій вони хочуть заробити.
Біткоїну притаманний певний ступінь централізації
Т.зв. «proof of work» («доказ роботи») відрізняється простим і надійним захистом від злому. Принаймні, на сьогодні, реально зламати цю систему нікому не вдалося. Але вона має кілька серйозних недоліків. По-перше, вона не масштабується. Біткойн може обробляти лише до семи транзакцій в секунду, а комісії можуть бути досить високими, крім того, системі також притаманний певний ступінь централізації. Більшість завдань вирішуються великими «пулами», які дають змогу майнерам об’єднувати свої ресурси і збільшувати шанси на отримання винагороди. Але водночас «пули» також дають їм можливість впливати на еволюцію системи — всі пропозиції про внесення змін до системи виносяться на такого роду голосування. Крім того, для функціонування «proof of work» необхідна велика кількість енерговитрат, які співставні із витратами електроенергії в Італії.
Високі витрати електроенергії та централізація пояснюється бажанням збільшити дивіденди за допомогою масштабування «proof of work». Усе це змушує майнерів постійно збільшувати свої обчислювальні потужності. Чим вони вищі, тим більше шансів на винагороду. Чим крупніші майнери, тим більше вони заробляють і тим більше вони можуть розширюватися.
Chia — це система, яка грунтується на «proof of space and time»
Звідси і прагнення вигадати досконаліші блокчейни. Наприклад, Chia — це система, грунтується на «proof of space and time» («доказ простору і часу»). Як і у разі з біткоїном, стимулом чи пряником для її користувачів є можливість заробляти монети. А ось з демотиватором або батогом справи інакші: замість того, щоби використовувати обчислювальні потужності користувачів, Chia розтрачує обсяги їхнього цифрового сховища. Однак поки не зрозуміло, чи виявиться Chia більш стійкою і менш централізованою, ніж Bitcoin, якщо вона набуде великого поширення.
Саме тому «розумні» цифрові гроші використовують принцип «proof of stake» («доказ частки»). Відповідно до нього, рішення про оновлення блокчейну приймаються не на підставі перемоги у обчислювальній гонці, а через голосування серед власників криптовалюти. Право голосу, і навіть частка винагороди залежить від того, скільки власники готові поставити на результат. Ця ставка може бути анульована, якщо учасник поводиться неправильно. Тобто, у такій системі батогом та пряником є сама криптовалюта.
«Proof of stake» споживає набагато менше енергоресурсів
«Proof of stake» споживає набагато менше енергоресурсів. А його останні версії працюють набагато швидше, ніж біткоїн: блокчейн Avalanche, який використовує цей принцип, обробляє тисячі транзакцій за секунду. Однак у «proof of stake» все ж таки є великі і поки що невирішені проблеми. Наразі програмісти намагаються перевести Ethereum, блокчейн, який найчастіше використовується з DeFi-додатками, із «proof of work» на «proof of stake». Навіть Віталік Бутерін, один із винахідників Ethereum, визнає, що у разі з «proof of stake» все «набагато складніше». Це означає масу потенційних проблем, особливо під час переведення на «proof of stake«DeFi-додатків, в які інвестовано близько ста мільярдів доларів. З цим вже було кілька затримок, але розробники сподіваються все закінчити у 2022 році.
Водночас ця система однаково матиме тенденціюдо централізації. Великі власники зможуть отримати велику прибуток подібний до збільшення своїх пакетів. Це значит те, що реальну силу, тобто, контроль над блокчейном, матимуть ті, хто першими придбає криптовалюту. Нові проекти, що використовують «proof of stake», намагаються уникнути цього. Так, наприклад, Hedera Hashgraph управляється консорціумом, подібним до того, що управляє мережею кредитних карт Visa. Avalanche та Tezos прагнуть забезпечити децентралізацію з допомогою спрощення реєстрації для «валідаторів» — користувачів, що забезпечують функціонування блокчейн.
Навіть у криптораю не буває безкоштовного сиру
На думку критиків криптовалют, навіть якщо оптимізувати використання енергоресурсів і максимально все спростити, централізація неминуча. Девід Розенталь, один із піонерів криптовалют, вважає, що проблема зі збільшенням дивідендів через масштабування рано чи пізно виникне у будь-якого популярного блокчейну. «Ви марнуєте всі свої ресурси на те, щоб зрештою отримати систему, яка контролюється людьми, яким у вас ще менше підстав довіряти, ніж тим, хто керує звичайними фінансовими установами», — каже він.
Інші експерти вважають, що певний ступінь централізації може бути простою платою за додаткові переваги блокчейну. Емін Ґюн Сірер, професор корнельського університету та співзасновник компанії Ava Labs, яка створила Avalanche, вважає, що урядам легше вплинути на банки, ніж на блокчейн, і в цьому полягає його головна перевага. На думку Кевіна Вербаха, професора Wharton School з університету Пенсільванії, відкритість блокчейну полегшить розробку інноваційних фінансових послуг.
Хай там що, наша спроба виявити найкращий блокчейн свідчить про одне: навіть у криптораю немає безкоштовного сиру.
