Місія BioSentinel стала на крок ближче до польоту. Завершена збірка та серія випробувань міні-супутника формату CubeSat 6U (10 × 20 × 30 см при масі близько 14 кг), а команда вчених NASA з Дослідницького центру Еймса в Кремнієвій долині завершує підготовку до відправки апарату в Космічний центр Кеннеді у Флориді для подальшого запуску.
Політ BioSentinel пройде повз Місяця і вийде на орбіту навколо Сонця. Це один з 13 міні-супутників CubeSat, які будуть запущені в поточному році на борту «Артеміди I» — першої місії нової місячної програми США. Ось, наприклад, інженер по забезпеченню якості Остін Боуї (Austin Bowie) в Дослідницькому центрі Еймса оглядає в безлунній камері сонячну батарею BioSentinel після завершення тесту на визначення впливу електромагнітних випромінювань корабля на його системи:
BioSentinel проведе перший тривалий біологічний експеримент в далекому космосі. Його шестимісячне наукове дослідження буде присвячено вивченню тривалого впливу радіації далекого космосу на репарацію ДНК живого організму — брунькування дріжджів. На фото — одна з мікрофлюідних карт BioSentinel, яка буде використовуватися для вимірювання впливу радіації на дріжджові клітини, розміщені в крихітних відсіках з рідиною. Мікрофлюідні система містять барвник, який забезпечує зчитування активності дріжджових клітин, змінюючи колір від синього до рожевого.
Оскільки людські та дріжджові клітини мають багато схожих біологічних механізмів, в тому числі для відновлення пошкодженої ДНК, експерименти BioSentinel можуть допомогти краще зрозуміти радіаційні ризики при тривалому перебуванні людини в далекому космосі. На цьому фото вчена Лорен Лідделл (Lauren Liddell) використовує мікроскоп для підрахунку дріжджових клітин, щоб переконатися, що правильну кількість клітин завантажено в мікрофлюідне обладнання BioSentinel:
BioSentinel буде тестувати нову технологію за допомогою модуля BioSensor — свого роду «живого детектора випромінювання». В основі BioSensor лежать мікрофлюідні карти, в яких містяться дріжджові клітини. Коли клітини активізуються в космосі, вони будуть відчувати й реагувати на пошкодження, викликані космічною радіацією. На наступному фото член команди BioSentinel працює над складанням корисного навантаження BioSensor, підключаючи теплові та оптичні блоки до мікрофлюідних карт. Під час експериментів BioSentinel ці компоненти будуть нагрівати карти разом з дріжджовими клітинами та вимірювати зріст і активність у відповідь на пошкодження космічною радіацією:
Провідний інженер BioSentinel з механіки та конструкцій Абрахам Радемахер (Abraham Rademacher, зліва), провідний фахівець з інтеграції та випробувань Васлуй Манолеску (Vaslie Manolescu, по центру) і інженер-електрик Джеймс Мілск (James Milsk) проводять розгортання сонячної батареї та випробування руху підвісу на космічному кораблі в чистій кімнаті Дослідницького центру Еймса. Випробування покликане гарантувати, що сонячні батареї космічного апарату будуть штатно працювати в польоті. Дослідницький центр Еймса протягом 15 років вивчав мікробів на низькій навколоземній орбіті за допомогою міні-супутників формату CubeSat, а BioSentinel стане першим прикладом біологічного експерименту в далекому космосі:
Інженер з інтеграції та тестування Ден Роуен (Dan Rowan) працює над внутрішніми компонентами CubeSat BioSentinel в чистій кімнаті Дослідницького центру Еймса. Мова йде про радіозв’язок, батареї та інших підсистемах космічного апарату, включаючи згаданий BioSensor і прилад виявлення випромінювання. Останній вимірює і характеризує радіаційну середу — його результати будуть порівнюватися з біологічною реакцією дріжджів.
